24 листопада за старим стилем, а за новим - 7 грудня святкується день святої Великомучениці Катерини. 304 року вона прийняла християнську віру й відтоді проповідувала вчення Ісуса Христа. За наказом імператора Максиміана, який переслідував християн, вона була замучена за віру Христову.
У народі це свято називається Катерини - свято дівочої долі. Напередодні цього свята колись парубки постили, щоб Бог послав їм добру дружину. Вранці, до схід сонця, дівчина йшла в садок і зрізала гілочку вишні. У хаті ту гілочку ставила у пляшку з водою й чекала свята Меланки - 13 січня. Якщо до Меланки вишня розвивалася й зацвітала - добрий знак, бо й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту - погана ознака.
Увечері дівчата сходилися до однієї хати та варили спільну вечерю - борщ і кашу. З приходом хлопців починалися розваги.
Крім того, Катерини — це день окремих любовних містерій, любовних залицянь молоді. Він має своє тижневе відбиття дня св. Андрія, — Калета, 13 грудня, — також з любовними містеріями.
Ці містерії наслідують, упереджують, пояснюють, провіщають містерії Святого Різдва, про які також повідають Святочні пісні. Наприклад, закликання Долі на Катерини і Роковий прихід на Свят-Вечір Господа в Астральній славі: Його прихід провіщає Зоря, а за нею йде Доля; Святі просять у Бога дар — Долю для Господаря. Або обряди з гілочками вишні для цвіту наслідують Святоріздвяні містерії цвітіння та горіння (Райського Дерева, Рожі, Свічі на Райському Дереві...), які виспівуються Колядками та Щедрівками: Богу молився щоб Світ творився.
У Франції свята Катерина вважається патронесою старих дів. Дівчата, які не вийшли заміж до 25 років, одягають цього дня капелюшки, прикрашені жовтими й зеленими стрічками, що означають надію на одруження, та виходять групами на вулицю.
P.S.: зі святом вас, дівчата ;)